05.11.2021

Як повернути дітей до школи і чи варто це робити: Іванна Герус про ситуацію з навчанням на Львівщині

У Львові тільки і розмов про те, коли зможуть повернутися за парти учні тих шкіл, де вакциновано 100% працівників, що для цього зробити і що більш небезпечно – відпускати школярів зараз до освітніх закладів чи залишати на дистанційному навчанні, яке, на жаль, не надто ефективне. Та що би ми не робили, справа не зрушить з мертвої точки, поки ми не піаримо вакцинацію так голосно, як на це вистачає сил. І робити це треба не лише в соцмережах чи в особистих розмовах – робити це має влада, системно і наполегливо, за спеціальною державною програмою. Про це пише Іванна Герус, очільниця комісії освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради в блозі на Zaxid.net

Зараз Львівська область в «червоній зоні». Садочки працюють, а от зі школами є питання. Певна частина шкіл Львівської області відкрита для школярів, але значна частина працює в режимі дистанційного навчання. Ще влітку влада наголошувала, що вчителям потрібно вакцинуватися, якщо вони хочуть продовжити роботу, коли пандемія посилиться і регіон потрапить до «червоної зони». Проте сталося не так, як гадалося.

Попри 100% вакцинацію працівників окремих шкіл, вони не працюють – таке рішення міської комісії ТЕБ і НС. Аргументи, звучать, ніби логічно – ця хвиля коронавірусу особливо сильно вражає дітей, тому важливо їх вберегти. Однак мусимо визнати, що відсоток дітей серед хворих не надто великий, хоч і більший, ніж за попередніх хвиль ковіду. Принаймні в Охмадиті немає дітей, хворих на коронавірус, які у важкому стані. Діти в більшості переносять хворобу легко, проте можуть заражати дорослих, які перебувають поруч. А отже, маємо пряму залежність неможливості ходити до школи і небажання багатьох українців щепитися.

Говорять про те, що відкривати школи можна лише за умови постійного тестування дітей на антиген. Ідея хороша. Проте, якщо це ляже на плечі батьків – це не варіант. Такий тест коштує кількасот гривень і робити його раз на кілька днів може бути обтяжливо, особливо, якщо в родині кілька школярів. Тому коли апелюють до досвіду інших країн – це добре, але в Україні не всі батьки можуть це забезпечити.

З іншого боку, бюджети територіальних громад не мають коштів навіть на зарплату вчителям через те, що недоотримують субвенцію, тому говорити про те, щоби вони тестували учнів своїм коштом, нереалістично. Однак зараз ми перебуваємо в «червоній зоні» і динаміка розвитку хвороби така, що тестування на антиген мало би працювати на те, щоби виявити дітей, які можуть бути носіями коронавірусу. І для початкової школи цей варіант був би хорошим. Однак кошти на це має закладати влада, і тут питання, як саме це зараз зробити, де взяти на такі потреби кошти.

Крім того, є питання, як технічно забезпечити процес здачі тестів на антиген? Чи лабораторії будуть здатні постійно робити велику кількість тестів, бо у Львівській області більше 1000 шкіл?

Питання також і в тому, що з понеділка директори мають відсторонювати невакцинованих працівників шкіл. Але як бути з обслуговуючим персоналом, який не взаємодіє з дітьми, але, наприклад, не може вакцинуватися через протипокази? Як така школа може вийти на 100% вакцинації? Якщо ми ставимо директорів в такі умови, що вони будь-якими силами мають забезпечити повну вакцинацію, маємо забезпечити їм захист та допомогу, зокрема, і в можливих судових позовах через неправомірне відсторонення.

Школи мають працювати – і початкова, і середня, і старша. Важко отримувати належний рівень знань без відвідування занять – не всі здатні утримувати достатній рівень мотивації перед монітором. Мусимо визнати – рівень навчання впав, але ми навіть не можемо визначити наскільки, бо скасована ДПА і ми не можемо оцінити, наскільки ми провалилися в організації дистанційного навчання. Чимало директорів просить дозволити змішане навчання, коли діти відвідуватимуть школу по черзі і так збережеться контакт з дитиною. Наприклад, клас з 30 учнів поділять на групи, і вони сидітимуть на уроках по черзі. Такий варіант не ідеальний, але він міг би бути допомогою батькам і вчителям, а діти мали би кращу освіту, ніж зараз.

Оптимальний варіант – допускати до школи тих учнів, у яких вакциновані батьки чи родичі, з якими вони постійно живуть. Так ми збільшимо кількість вакцинованих дорослих. І самі батьки отримають додатковий стимул щепитися, якщо вони цього ще не зробили. Адже якщо сусідська дитина ходить до школи, а їхні діти – ні, і вони розуміють, що причина саме в їхньому небажанні вакцинуватися, відповідь на питання «Що робити?» стає очевидною.

Психологи говорять про те, що для дітей стресом є постійні переходи з офлайн навчання до онлайн. Стресом є і те, як відбувається дистанційне навчання в більшості українських шкіл. Пандемія коронавірусу для України взагалі є суцільним стресом. Але якщо ми вакцинуємося самі і продовжимо максимально пропагувати щеплення серед родичів, друзів, колег, якщо про це говоритимуть всі, від мерів до священиків – у нас є шанс вийти з цієї потужної коронавірусної хвилі доволі швидко. І не втратити таких необхідних місяців навчання. Як то кажуть, ковід пройде, а другий клас вже не вернеться.