13.09.2021

Щоб запровадити дієві інструменти змін, потрібно створити центр компетенцій для малих громад, – Олекса Возняк

Малим громадам бракує коштів і фахівців, щоби запустити та підтримувати такі інструменти як громадські бюджети, електронні інструменти, ЦНАПи. Тому потрібно створити центр компетенцій для малих громад, який би міг тиражувати готові рішення. Про це розповів Олекса Возняк, депутат «Голосу» у Львівській міській раді під час дискусії «Цифрова трансформація Львівщини – виклики, можливості та пілотні проєкти».

За словами Олекси Возняка, у Львівській області більше 70 громад і в багатьох з них, зокрема малих громадах, є проблеми з цифровою трансформацією.

«Якщо говорити про великі громади, такі як Дрогобич чи Стрий, там є ресурси, що дозволяють щось робити. В малих громадах все сумно, а там мали би бути ті ж самі інструменти: громадські бюджети, електронні інструменти, ЦНАПи», – наголосив він.

На його думку, малі громади могли би знайти кошти на реалізацію проєктів, зокрема від грантів, спонсорів чи бізнесу, але бракує фахівців, які могли би запустити систему.

«Для того, щоби вирішувати цю проблему, можна використати досвід Естонії, де створили Асоціацію муніципалітетів – це комерційне підприємство, яке аутсорсить послуги для малих громад. Їм не вигідно утримувати маленькі комунальні підприємства, що займаються ІТ, тому кожен з муніципалітетів став співзасновником такого підприємства і воно їм всім надає послуги. Це підприємство стало центром компетенцій і забезпечує тиражування готових рішень», – поділився він. За словами Олекси Возняка, цей приклад можна взяти до уваги в Україні і створити подібний центр компетенцій, який би фінансувався з обласного бюджету або утримуватися за рахунок коштів, які йому будуть сплачувати малі громади.

Він запропонував створити підрозділ чи підприємство, яке могло би тиражувати готові рішення, які могли би працювати в різних громадах, і підтримувати їх роботу.

Також депутат «Голосу» звернув увагу на те, що великою проблемою Львівської міської ради є відсутність CDTO, керівника з цифрової трансформації, і вертикалі, яка би це все виконувала.

За його словами, у складі ЛМР близько 80 юридичних осіб, які діють нібито разом, але мають окрему бухгалтерію та керівництво, тому ресурси міської ради між ними розпорошені. В тому числі розпорошений і ресурс управління ІТ, кошти якого використовуються неефективно. Наприклад, є податок на нерухомість, який мають сплачувати власники. Один з департаментів замовляє систему вартістю в кілька мільйонів гривень для того, щоби проінформувати людей про те, яку суму треба сплатити. З іншого боку, вже існує «кабінет платника» в податковій, в якому можна отримати всю інформацію. Тому відбувається дублювання функцій і неефективне використання коштів.

«У Львові серйозна проблема з паркомісцями і прибутком від парковок, левова частина якого десь дівається. Але якщо застосувати спеціальні датчики, то можна чітко контролювати наповненість парковок і те, як їх використовують. Або інша проблема – з вивозом сміття. Використання спеціальних датчиків допоможе дізнаватися, коли контейнери вже заповнені і їх треба вивозити або ж потребу в більшій кількості контейнерів, якщо вони надто швидко наповнюються. Спеціальну систему можна використовувати і як лічильники води. У Водоканалу до 50% втрат води, однак не зрозуміло, технічних чи комерційних. Є приклад Естонії, де лічильники стоять по всьому маршруту подачі води і можна чітко визначити, чи є десь витік і швидко його ліквідувати. Ці три приклади застосування «інтернету речей» не окуплять магістраль поодинці, але разом можуть», – розповів він.

В міській раді вже створили перший крок для вирішення проблеми – оновили Раду цифрової трансформації, яка уповноважена як мінімум візувати будь-які проєкти, що пов’язані з ІТ. В майбутньому це дасть можливість визначати, чи проєкти якісні, вони лягають в загальну схему, загальний ландшафт. Зараз зусилля різних установ розпорошені, але реформа менеджменту має зрушити ситуацію з мертвої точки.