15.09.2021

Підтримка малого бізнесу: що діє і як вдосконалити

Під час зустрічі з підприємцями 13 вересня 2021 року депутати «Голосу» розповідали про можливості допомоги підприємцям, які існують на державному, обласному та міському рівнях.


«Підтримка малого бізнесу дуже часто подається як панацея, як те, що потрібно робити, бо малий бізнес — це робочі місця, це продукти, це розвиток економіки. Підтримка бізнесу — модно, потрібно, корисно, класно. Питання в тому, як це робити. Якщо роздавати гроші, то кому, як і навіщо?», — окреслив коло питань Володимир Воробей, член експертної групи з розвитку малого та середнього підприємництва партії «Голос», який модерував зустріч.

Програми підтримки бізнесу на державному рівні

Ярослав Рущишин, народний депутат, секретар Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, вважає, що економічний добробут і процвітання мають стати національною ідеєю України, тому важливо підтримувати підприємців на всіх рівнях, оскільки малий та середній бізнес відіграє ключову роль в економіці — 64% доданої вартості, 81,5% зайнятих працівників, 37% податкових надходжень.


Бюджетні програми підтримки:

▪ одноразова допомога ФОПам та найманим працівникам

▪ програма кредитування з державними гарантіями на портфельній основі

державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, часткова компенсація вартості техніки та обладнання, здешевлені кредити

▪ державна програма «Доступні кредити 5-7-9» кредит на оборотний капітал

▪ право роботодавця на допомогу по частковому безробіттю

▪ державна програма «Доступні кредити 5-7-9» рефінансування кредиту

▪ компенсування витрат роботодавця у разі працевлаштування безробітного на створене ним нове робоче місце

▪ як започаткувати власний бізнес за сприяння служби зайнятості

▪ державна програма «Доступні кредити 5-7-9» інвестиційні кредити

▪ Український фонд стартапів 

▪державна програма стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинений обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом на 2020-2022 роки. Це програма Кабінету міністрів, в якій йдеться про спрощення ведення бізнесу та дерегуляцію, підвищення України в рейтингу країн doing business. 

▪ прозорі та ризикоорієнтовані перевірки бізнесу.

Програми підтримки бізнесу на обласному рівні

Роксолана Вороновська, депутатка Львівської обласної ради, членкиня комісії з питань діяльності агропромислового комплексу, підприємництва та інвестицій, розповіла, що про програми, які допомагають і підтримують бізнес у Львівській області мало хто знає. Це важливий фактор, тому, що кошти платників податків потрібно використовувати так, щоб їх вплив був найбільшим.

«Ми в конкурсній комісії звертаємо увагу на те, звідки бізнес, який подався на допомогу, оскільки схожі програми є і в місті. А допомога невеликому бізнесу в маленькому містечку може мати набагато більший вплив на громаду, ніж допомога більшому бізнесу у Львові», — розповіла вона.

Потрібно поставити собі за мету доносити інформацію до максимальної кількості підприємців, щоби створювати реальний конкурс.


На обласному рівні діють такі програми:

▪ В рамках програми «Програма конкурентоспроможності», кредити 5-7-9, обласна рада повертає частину відсоткової ставки, яка становить 1,5 облікової ставки НБУ на дату підписання договору.

▪ Інвестиційні кредити «5-7-9», де є можливість відшкодування повністю кредитних відсотків, коли компанія створила робочі місця.

▪ Підтримка підприємницьких ініціатив учасників АТО

▪ Ваучерна підтримка — бізнесу повертаються витрати на маркетингові та консалтингові послуги. Це потрібна програма, адже мікробізнесу часто може бракувати коштів на дослідження ринку чи розробку маркетингової стратегії.

▪ Підтримка стартап-проєктів початківців.

▪ В рамках програми підтримки сільського господарства є багато можливостей: компенсація відсотків за кредитами, фінансова підтримка у вигляді пільгових кредитів на реалізацію бізнес-планів, фінансова підтримка сімейних фермерських господарств, фінансова підтримка сільськогосподарських кооперативів, фінансова підтримка вирощування нішевих культур, фінансова підтримка фермерських господарств, засновниками яких є учасники АТО, фінансова підтримка суб'єктів господарювання у сфері органічного виробництва тощо.

Програми підтримки бізнесу на міському рівні

На всіх рівнях для підприємців є багато можливостей, але багато з них просто не знає про те, ними можна скористатися — вважає Олекса Возняк, депутат Львівської міської ради, член комісії підприємництва, інвестицій, цифрової трансформації та спадщини.

«Якщо ми говоримо про те, що потрібно перестати бути бідними — цю місію виконують якраз підприємці, які можуть генерувати нові ідеї, мають високу рентабельність і за рахунок цього можуть виплачувати високі зарплати. Саме вони можуть створити передумови до того, що заробітна плата в Україні виросте», — наголосив депутат.


Можливості міської ради:

▪ У ЛМР є Центр підтримки підприємництва — комунальне підприємство, у якого є офіс, де надають консультації про те, як відкрити свій бізнес, проводять безкоштовні курси про просування в соцмережах, приміщення Центру можна використати для зустрічей або роботи.

▪ Програма сприяння розвитку підприємництва, бюджет якої зараз складає 3,5 мільйона гривень.

▪Програма відшкодування відсотків за кредитами, аналогічна до того, що діє в обласній раді. Міська програма дозволяє отримати відшкодування тим, хто не потрапляє під дію програми «5-7-9» по виду діяльності, зменшує до нуля відсотки за кредити.

▪ Програма ваучерів на розвиток бізнесу — маркетингові й консалтингові та на підвищення енергоефективності, є суми 50 і 100 тисяч гривень.

▪ Конкурс проєктів в різних галузях «Зробимо Львів кращим», в межах якого розігруються по 200 тисяч гривень по кожному напрямку. Участь можуть брати громадські організації на умовах співфінансування, які можуть залучити достатньо великі кошти на розвиток туристичних проєктів, ІТ тощо.

▪ Програма компенсації участі у виставках.

▪ Програма, яка передбачає понижуючий коефіцієнт на орендну плату за землю, якою вже користуються 12 львівських підприємств.

▪ Програма сприяння сприяння залученню інвестицій.

▪ Для підтримки туристичної індустрії діє комунальне підприємство Центр розвитку туризму.

▪ Є окреме комунальне підприємство, яке займається промоцією Львова на зовнішні ринки.

▪ Комунальне підприємство Конференц-бюро, яке займається промоцією Львова як місця для проведення конференцій, зустрічей, подій.

▪У Львові працює бізнес-омбудсмен Сергій Кіраль, основна функція якого мала би бути захист бізнесу. Однак ця посада має бути реорганізована, бо ж неправильно, якщо людина, що має захищати бізнес від влади фінансується владою.

Що потрібно змінювати в програмах підтримки підприємців?

На думку Ярослава Рущишина, потрібно спрощувати механізми для тих, хто хоче займатися бізнесом і залучати експертів для програм підтримки. «Для того, щоби програми працювали і були якісні, ми маємо відпрацювати алгоритм їх творення. Повинна бути створена тяглість, витворена екосистема, де за якість нормативних документів, якість місцевої політики будуть конкурувати», — вважає він.

Крім того, на його думку, на Львівщині треба запровадити культуру банкрутства. «Ми маємо запровадити культуру сприйняття банкрутства не як ганьби, а справи, що трапляється в підприємництві. Наприклад, в Америці, це сприймається як швидкий спосіб змінити бізнес», — розповів народний депутат.

Результати підтримки підприємців потрібно вимірювати ретельніше — запровадити індикатори такого вимірювання, їх впливу на громади, місто, область, — наголосила Роксолана Вороновська. Вона вважає, що потрібно розповідати більше успішних історій підприємців, які отримали допомогу від держави.

А на думку Олекси Возняка, ключова проблема полягає в тому, що складно знайти інформацію про можливості та програми. Якби про ці програми знало більше підприємців, був би більший конкурс і перемагав би кращий. Потрібно також оптимізувати критерії відбору та склад конкурсних комісій. Крім того, важливо розповідати про те, що вже вдалося зробити за ці кошти та висвітлювати приклади перекваліфікації підприємців.

Володимир Воробей вважає, що недовіру до державних програм підсилюють страшилки про заангажованість конкурсів і організаційні труднощі, які тиражуються у підприємницькому колі. Тому потрібно відточувати систему та практики, щоби зробити процес максимально прозорим.


Кого потрібно підтримувати в першу чергу?

Ярослав Рущишин наголошує на тому, що обов'язково треба вкладати у все, що у майбутньому творить додану вартість: культуру, науку, інфраструктуру підприємництва, стартапів, інновацій — це середовище має «шкварчати», активно розвиватися.

Потрібно підтримувати і ті бізнеси, що залучають якомога більше підприємців навколо себе, створюють робочі місця, створюють навколо себе екосистему, — говорить Роксоляна Вороновська.

На думку Олекси Возняка, доцільно фінансувати перші стартові кроки стартапів, які коштують не багато, але дозволяють зробити прототип чи розробити стратегію. Їх потрібно фінансувати для того, щоби розвивати культуру підприємництва і люди не боялися розвиватися.

За словами Володимира Воробея, у Львові діє 32 організації підтримки бізнесу різного типу. Також існує проєкт по створенню організацій для підтримки бізнесу в невеликих містах.